Важливість проведення профілактичних заходів шляхом паразитологічного та гідрохімічного моніторингу задля недопущення поширення інфекційних захворювань риб, а також підвищення ефективності їх діяльності та якості продукції.
Хвороби риб можуть завдавати великої шкоди рибництву, тому для успішного розведення риби, отримання високої продуктивності водойм важливо знати і вміти діагностувати найбільш поширені захворювання риб, ефективно здійснювати профілактичні заходи, на рибопродуктивність ставків суттєво впливає їх епізоотичний стан. Випадки значної загибелі риб реєструються у водоймах області досить часто, конкретні причини їх різноманітні. Тому важливо вчасного проводити профілактичні заходи шляхом паразитологічного та гідрохімічного моніторингу задля недопущення паразитарних та інфекційних захворювань риби, а також підвищення ефективності їх діяльності та якості продукції. Основними чинниками, які сприяють виникненню хвороб риб та їх загибелі є:
хвороби риб які поділяють на:
- інфекційні, збудниками яких є бактерії, віруси, гриби або водорості;
- інвазійні, викликані тваринами паразитами: найпростішими, гельмінтами, ракоподібними та ін.
Виникнення захворювань тісно пов’язане з багатьма факторами, що впливають на життя риб у водоймі. Так, наприклад, надлишок сірководню або недолік кисню в ставкової воді, вплив стічних вод, які потрапляють у ставки, та інші негативні чинники знижують стійкість риб до захворювань, сприяють поширенню хвороби. Тому при постановці діагнозу необхідно не тільки визначити збудника, а й враховувати фактори, які могли б спровокувати спалах хвороби або стати безпосередньою причиною її.
Успішна боротьба з хворобами риб неможлива без своєчасного виконання комплексу спільних лікувально-профілактичних та моніторингових заходів обов’язкових у технологічному процесі.
Велику роль у профілактиці захворювань грають
- виконання рибоводно-біотехнічних заходів,
- дотримання технології вирощування риби,
- використання доброякісних кормів, особливо при вирощуванні риби в садках та басейнах.
Надмірна щільність посадки, різкі коливання температури води, недолік кисню та інші стрес-фактори викликають зниження загальної резистентності організму риб.
У ослаблених риб захворювання можуть бути викликані вірулентними або умовно-патогенними мікроорганізмами, в тому числі типовими представниками водної мікрофлори.
До таких захворювань належать
- міксобактеріози,
- бактеріальна геморагічна септицемія (краснуха, або аеромоноз),
- деякі інвазії.
Для профілактики захворювань виключно ефективно використання полікультури, наприклад вирощування коропа з білим і чорним амурами, білим і строкатим товстолобиками. Ці риби не тільки більш стійкі до небезпечних для коропа захворювань, але й при їх спільному вирощуванні значно покращують екологічний стан водойм. Одночасно знижується рівень паразитарних захворювань, оскільки ці риби поїдають зоопланктон і бентос, окремі представники якого є проміжними господарями багатьох ендопаразитів.
Профілактика хвороб риб повинна стати обов'язковою і здійснюватися не лише при безпосередній загрозі епізоотії, але й на всіх етапах вирощування риби. Труднощі у попередженні захворювань зумовлюються нехтуванням операторами ринку рибництва лабораторної діагностики та радикальних засобів боротьби.
Тому цивілізований підхід до справи рибоводів є важливими завданнями сучасного рибництва, оскільки від їх вирішення залежить ефективність розведення об'єктів аквакультури і збереження рибопродукції. В зв'язку з цим зростає роль служби ветеринарної медицини, основними завданнями якої є профілактика і ліквідація хвороб риб, а також охорона людей і тварин від зоонозів, джерелом збудників яких є риба, що використовується в їжу і корм.
З метою попередження виникнення та поширення інфекційних хвороб, при завезенні риби з іншого господарства, або з іншої країни проводять профілактичне карантинування. Зазвичай це невелика партія плідників і ремонтна молодь. Обов’язковий карантин для цієї групи зумовлений тим, що від їх епізоотичного благополуччя залежить всі подальші рибоводні процеси і одержання мальків, вирощування цього річок, їх зимування і наступне вирощування товарної риби.
Щорічно, незалежно від епізоотичного стану водойм, рибу 3-4 рази піддають ветеринарному огляду та іхтіопатологічному дослідженню при планових весняних та осінніх, а також контрольних обловах. Контрольні облови слід проводити двічі на рік в ІІ та ІІІ кварталах в зв’язку з тим, що на даний період припадає вегетаційний час у рибальстві (температура води вище 12Со).
З метою проведення контрольних обловів та епізоотичного обстеження рибоводних господарств, що займаються розведенням та утриманням мальків риби необхідно залучати фахівців Держпродспоживслужби. Окремо слід нагадати положення Закону України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» - який містить вимоги до вирощування риби:
-
Вирощування риби, інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках) та континентальному шельфі України дозволяється суб'єктам господарювання за наявності позитивної ветеринарно-санітарної оцінки стану (визначає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини) водних об'єктів.
-
Якість та безпека живої риби, інших водних живих ресурсів, вирощених у ставках, інших водних об'єктах (їх ділянках), підтверджуються ветеринарним свідоцтвом, яке видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, один раз на рік на всю партію вирощених живої риби або інших водних живих ресурсів.
Лабораторні дослідження риби вітчизняного виробництва з місцевих водойм за показниками проводяться два рази на рік з кожного водоймища під час ветеринарно-санітарної оцінки стану водойм (ветеринарно-санітарна паспортизація). На всіх ставках необхідно проводити обстеження, облови, дослідження з послідуючим отриманням експертиз та видачею ветеринарних свідоцтв, що передбачено планами.
Гідрохімічний моніторинг.
Згідно з чинним законодавством СОУ – 05.01-37-385:2006 «Вода рибогосподарських підприємств. Загальні вимоги та норми» пунктом 4.2.6. дослідження (випробування) води передбачено в період облову ставків. В залежності від виду вирощуваної риби чи ікри, від технологічного процесу, скидних вод, басейнів та таке інше передбачені норми показників, які впливають на здоров’я ікри, мальків, розвитку товарної риби і які рекомендовано досліджувати на (ГДК) гранично допустимі концентрації.
Результати (експертиза на воду) повинні вписуватись разом з експертним висновком на рибу у форму №1 на партію риби.
Жмеринське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у вінницькій області
