Дератизація: для чого та де її проводять?
Дератизація: для чого та де її проводять?
Дератизація – це комплекс заходів для знищення гризунів (щурів, мишей, полівок та ін.). Дератизація є одним із дієвих способів боротьби з гризунами, які є носіями багатьох інфекційних хвороб (чуми, туляремії, гельмінтозів та ін). Вона має не тільки протиепідемічне, але й економічне значення, оскільки гризуни наносять як економічний збиток в побуті, так і завдають великої шкоди сільському господарству, знищуючи посіви, пошкоджуючи зелені насадження, сади та інше.
Дератизацію необхідно проводити:
-
на об’єктах торгівлі харчовими продуктами (ринки, супермаркети тощо);
-
на об’єктах громадського харчування (їдальні, кафе, ресторани тощо);
-
у готелях і гуртожитках;
-
у виробничих приміщеннях (заводи, підприємства харчової промисловості, тваринництва, птахівництва і т.д.);
-
дитячих таборах;
-
у лікувально-профілактичних установах (клініки, госпіталі, лікарні, пологові будинки тощо), санаторіях, пансіонатах, профілакторіях;
-
на об’єктах освіти і культури(дитячі садочки, школи,вищи навчальні заклади тощо);
-
на об’єктах житлово-комунального господарства (квартири, будинки, офіси тощо).
-
на елеваторах і зерносховищах, складських приміщеннях;
-
на транспорті і портах (судах, вагонах тощо).
У зв’язку з пониженням середньодобової температури повітря можливе заселення нових площ різних приміщень гризунами. Враховуючи динамічність їх розвитку та здатність до розмноження, Жмеринське районне управління ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області нагадує про необхідність проведення профілактичних дератизаційних заходів, які повинні проводитись у житлових, навчальних та інших приміщеннях, будівлях і спорудах, на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та в інших можливих місцях розмноження гризунів, які є потенційними переносниками збудників інфекційних хвороб людей та спільних для тварин і людей (зооантропонозних інфекцій).
Профілактичні заходи дератизації мають найбільше значення в загальному комплексі дератизаційних робіт, які проводяться в можливих місцях розмноження переносників збудників інфекційних хвороб не рідше двох разів на рік – навесні та восени. Поточні дезінфекційні заходи проводяться систематично, в залежності від епідемічної ситуації (ст. 33 Закону України від 06.04.2000 № 1645 – ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб»). До них відносяться: санітарні, будівельно-технічні та агротехнічні заходи.
Санітарні заходи спрямовані на створення умов, які позбавляють гризунів доступу до їжі та притулків. Для цього необхідно постійно проводити ретельне прибирання приміщень; сміття й харчові відходи збирати в залізні сміттєзбиральники або відра з щільними кришками. Продукти харчування необхідно зберігати в місцях, недоступних для гризунів. Не захаращувати підвальні приміщення й комори непотрібними, старими речами, щоб не створювати умови для перебування гризунів.
Будівельно-технічні заходи полягають у створенні різних перешкод, які позбавляють гризунів доступу в приміщення.
Агротехнічні заходи спрямовані на погіршення умов проживання гризунів, на позбавлення їх сховищ і їжі в польових умовах. Особливе значення має правильне зберігання зерна, сіна, соломи тощо. Оскільки гризуни дуже плідні, винищити їх складно, тому не можна обмежуватися періодичним їх знищенням, необхідно проводити боротьбу з гризунами систематично й регулярно, домагаючись максимального їх зникнення.
Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Жмеринського районного управління ГУ ДПСС у Вінницькій області
