Що потрібно знати про скарлатину?
Скарлатина – це гостре інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, джерелом якої є людина та проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом на шкірі.
Найчастіше скарлатина зустрічається у дітей та підлітків від 5 до 15років. Діти молодше 2 років хворіють на неї рідше, оскільки отримують імунітет від матерів, які вже хворіли на скарлатину. До 10-го року життя антитіла до стрептококового токсину виявляються у 80 % дітей. Спалахи захворювання зазвичай реєструються восени, взимку та навесні у дитячих колективах (школи, дитсадки, гуртки, секції).
Однак це не означає, що захворювання не може розвиватися у дорослої людини. Дорослі та літні люди теж хворіють на скарлатину, хоча в процесі життя чутливість до стрептокока знижується. Слід зазначити, що найважчі ускладнення скарлатини розвиваються саме у дорослих (ця закономірність є характерною для багатьох "дитячих" хвороб). Скарлатина особливо небезпечна для людей похилого віку та людей будь-якого віку з серцево-судинною патологією. Річ у тому, що токсини, які виділяються стрептококом, провокують підвищення тиску та тахікардію.
Симптоми скарлатини схожі з проявами ангіни або тонзиліту.Скарлатина у дітей і дорослих має схожу картину. Характерні висипання з'являються на 3-5 день з моменту захворювання. Це ознака розмноження стрептокока в організмі і його впливу на стінки дрібних судин.
Загальні ознаки:
-
підвищення температури тіла до 38 градусів і вище;
-
лихоманка;
-
слабкість;
-
нудота і блювота;
-
збільшення мигдаликів з утворенням нальоту і гнійників;
-
почервоніння горла (так званий «вогняний зів»);
-
язик малинового кольору з набряклими, опуклими сосочками.
Характерна ознака скарлатини – чистий носогубний трикутник на тлі почервонілих щік (так званий трикутник Філатова).
При появі перших ознак захворювання необхідно негайно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та призначення правильного лікування!
Профілактика
Загальні заходи профілактики скарлатини передбачають чітке визначення хворих дітей і носіїв інфекції. До ефективної профілактики також належить своєчасна ізоляція хворих дітей та прийняття карантинних мір (в школах, дитячих садках, медичних установах).
Також до загальних профілактичних заходів належать:
-
збалансоване харчування багате на вітаміни та необхідні мінерали;
-
щоденне провітрювання та вологе прибирання приміщення;
-
дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
-
заняття спортом та загартовування;
-
лікування хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).
Бережіть себе, своїх близьких та будьте здорові!!!
